FOLVIRAA
Поиск
♔ Я король - ты королева ♔
♔ Я король - ты королева ♔
Подписчики:
22 подписчиков
ID:
77418865
Блокировка:
Нет ограничений
Верификация:
Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте
Видимость
открытое
Популярность:
У сообщества нет огня Прометея
Домен:
club77418865
BMW
гта
☺•°.•°.•☺☺•°.•°.•☺Приколюхи которые вызывают восторг....до уссачки☺•°.•°.•☺☺•°.•°.•☺
Helmut Newton/Хельмут Ньютон
Carl Orff (Карл Орфф)
![BMW. Bayerische Motoren Werke AG або BMW (Баварські моторні заводи, БМВ) — німецький виробник автомобілів і мотоциклів. BMW — компанія, що володіє контрольним пакетом акцій виробників марок автомобілів Mini і Rolls-Royce і раніше — Rover.
Українською мовою назва BMW вимовляється як «бе-ем-ве́»; зрідка зустрічається написання «БМВ». У Північній Америці та деяких інших регіонах машини і мотоцикли BMW інколи називають «бімер». Девіз компанії англійською — «The Ultimate Driving Machine» і «Sheer Driving Pleasure».До Другої світової війни
BMW була заснована Карлом Фрідріхом Раппом в жовтні 1913 року, спочатку як виробник авіаційних двигунів, Bayerische Flugzeug-Werke. Округ Мюнхена — Milbertshofen був обраний тому, що він розташований поблизу від Flugmaschinenfabrik Густава Отто — німецького виробника літаків. Біло-блакитна кругла емблема BMW використовується до нашого часу (показана вгорі праворуч) — використовує картатий біло-блакитний прапор Баварії. Часто говорять, що емблема — це стилізоване зображення пропелеру літака, хоча ця інтерпретація з'явилася після початку використання фірмового знаку.
У 1916 році компанія підписує контракт на виробництво двигунів V12 для Австро-Угорщини. Потребуючи додаткового фінансування, Рапп отримує підтримку Камілло Кастільйоні і Макса Фріца, компанія відтворюється як Bayerische Motoren Werke GmbH. Надмірне розширення стало причиною ускладнень, Рапп покинув компанію, і керівництво компанією було прийнято австрійським промисловцем Францем Джозефом Поппом у 1917 році, компанія була перейменована у BMW AG в 1918.
Штаб-квартира BMW в Мюнхені, Німеччина.
У 1919 році Франц Дімер встановив перший світовий рекорд BMW, піднявшись на висоту 9760 метрів на аероплані з двигуном BMW.
Після Першої світової війни, Версальський мирний договір (1919) заборонив виробництво літаків у Німеччині. Отто закрив свою фабрику і BMW перейшла на виробництво гальм для потягів. Мотоцикл BMW R32
У 1919 році BMW розробив свій перший мотоциклетний двигун, що використовувався у моделі Victoria, яку випускала компанія у місті Нюрнберг.
1922 — BMW будує свою сьогоднішню основну будівлю на схід від мюнхенського аеропорту Обервізенфельд (сьогодні це міський Олімпійський Центр).
У 1923 році BMW випускає перший мотоцикл — R32. Який мав горизонтально-опозитний двигун повітряного охолодження об’ємом 500 см³.
1924 — Перший міжконтинентальний політ в Персію на літаку, оснащеному двигунами BMW.
1926 — Гідролітак Rohrbach Ro VII з двигунами BMW VI встановлює п’ять світових рекордів.
1927 — В цьому році було встановлено 87 світових рекордів в авіації. 29 з них — на літаках з двигунами BMW. BMW 502 V8 3,2 л
[ред.]
Після Другої світової війни
1948 - Мотоцикл BMW R 24 з Мюнхена стає першим післявоєнним виробом BMW.
1950 - BMW R51 / 2 - відродження мотоциклів з двоциліндровими двигунами. BMW 1600
1951 - BMW виробляє свій перший післявоєнний автомобіль - 501.
1954 - BMW стає чемпіоном світу в перегонах мотоциклів з колясками та утримує світову першість наступні двадцять років. BMW R 1200 RT
1955 - Відділення BMW Triebwerk GmbH повертається до життя. Компанія орієнтується на традиції виробництва авіамоторів. Наступним кроком у правильному напрямку стала зміна політики компанії BMW з метою популяризації своєї продукції у середнього класу. А першим масовим автомобілем у післявоєнні роки стала BMW Isetta. Ідея створення мініатюрної машини належала італійської компанії Iso, а створений нею прототип кузова був куплений німцями. BMW 525i E34
1956 - Спортивні автомобілі моделей 503 і 507.
1959 - Модель 700 стала першим великим серійним успіхом для автомобілів BMW. Компанія BMW виставляється на продаж.
1994 - Запущено завод BMW в Спартанбурзі. Відкрито 16-та філія BMW de Mexico SA, створено торгове представництво в Пекіні.
1995 - Презентація легендарн](https://sun1-13.userapi.com/s/v1/if2/HXp8zIqZMr0-hhYgMxlWNNLcMU3flUQYLmkabWF64lIQq2kE5VtvRAOGhSIuVIm1O8UGLufTyJjrUm79-VtW5Uja.jpg?quality=96&crop=97,0,403,403&as=32x32,48x48,72x72,108x108,160x160,240x240,360x360&ava=1&cs=480x480 "BMW. Bayerische Motoren Werke AG або BMW (Баварські моторні заводи, БМВ) — німецький виробник автомобілів і мотоциклів. BMW — компанія, що володіє контрольним пакетом акцій виробників марок автомобілів Mini і Rolls-Royce і раніше — Rover.
Українською мовою назва BMW вимовляється як «бе-ем-ве́»; зрідка зустрічається написання «БМВ». У Північній Америці та деяких інших регіонах машини і мотоцикли BMW інколи називають «бімер». Девіз компанії англійською — «The Ultimate Driving Machine» і «Sheer Driving Pleasure».До Другої світової війни
BMW була заснована Карлом Фрідріхом Раппом в жовтні 1913 року, спочатку як виробник авіаційних двигунів, Bayerische Flugzeug-Werke. Округ Мюнхена — Milbertshofen був обраний тому, що він розташований поблизу від Flugmaschinenfabrik Густава Отто — німецького виробника літаків. Біло-блакитна кругла емблема BMW використовується до нашого часу (показана вгорі праворуч) — використовує картатий біло-блакитний прапор Баварії. Часто говорять, що емблема — це стилізоване зображення пропелеру літака, хоча ця інтерпретація з'явилася після початку використання фірмового знаку.
У 1916 році компанія підписує контракт на виробництво двигунів V12 для Австро-Угорщини. Потребуючи додаткового фінансування, Рапп отримує підтримку Камілло Кастільйоні і Макса Фріца, компанія відтворюється як Bayerische Motoren Werke GmbH. Надмірне розширення стало причиною ускладнень, Рапп покинув компанію, і керівництво компанією було прийнято австрійським промисловцем Францем Джозефом Поппом у 1917 році, компанія була перейменована у BMW AG в 1918.
Штаб-квартира BMW в Мюнхені, Німеччина.
У 1919 році Франц Дімер встановив перший світовий рекорд BMW, піднявшись на висоту 9760 метрів на аероплані з двигуном BMW.
Після Першої світової війни, Версальський мирний договір (1919) заборонив виробництво літаків у Німеччині. Отто закрив свою фабрику і BMW перейшла на виробництво гальм для потягів. Мотоцикл BMW R32
У 1919 році BMW розробив свій перший мотоциклетний двигун, що використовувався у моделі Victoria, яку випускала компанія у місті Нюрнберг.
1922 — BMW будує свою сьогоднішню основну будівлю на схід від мюнхенського аеропорту Обервізенфельд (сьогодні це міський Олімпійський Центр).
У 1923 році BMW випускає перший мотоцикл — R32. Який мав горизонтально-опозитний двигун повітряного охолодження об’ємом 500 см³.
1924 — Перший міжконтинентальний політ в Персію на літаку, оснащеному двигунами BMW.
1926 — Гідролітак Rohrbach Ro VII з двигунами BMW VI встановлює п’ять світових рекордів.
1927 — В цьому році було встановлено 87 світових рекордів в авіації. 29 з них — на літаках з двигунами BMW. BMW 502 V8 3,2 л
[ред.]
Після Другої світової війни
1948 - Мотоцикл BMW R 24 з Мюнхена стає першим післявоєнним виробом BMW.
1950 - BMW R51 / 2 - відродження мотоциклів з двоциліндровими двигунами. BMW 1600
1951 - BMW виробляє свій перший післявоєнний автомобіль - 501.
1954 - BMW стає чемпіоном світу в перегонах мотоциклів з колясками та утримує світову першість наступні двадцять років. BMW R 1200 RT
1955 - Відділення BMW Triebwerk GmbH повертається до життя. Компанія орієнтується на традиції виробництва авіамоторів. Наступним кроком у правильному напрямку стала зміна політики компанії BMW з метою популяризації своєї продукції у середнього класу. А першим масовим автомобілем у післявоєнні роки стала BMW Isetta. Ідея створення мініатюрної машини належала італійської компанії Iso, а створений нею прототип кузова був куплений німцями. BMW 525i E34
1956 - Спортивні автомобілі моделей 503 і 507.
1959 - Модель 700 стала першим великим серійним успіхом для автомобілів BMW. Компанія BMW виставляється на продаж.
1994 - Запущено завод BMW в Спартанбурзі. Відкрито 16-та філія BMW de Mexico SA, створено торгове представництво в Пекіні.
1995 - Презентація легендарн")
![гта. Grand Theft Auto (GTA; рус. Угон с отягчающими обстоятельствами( американский юридический термин)[источник не указан 17 дней], иногда неверно переводится как «Великий автоугонщик») — серия мультиплатформенных компьютерных игр, созданных и разрабатываемых главным образом шотландской компанией-разработчиком Rockstar North (бывшая DMA Design). Изданием игр занимается компания Rockstar Games. Первая игра серии вышла в 1997 году. В этих играх игрок должен почувствовать себя в роли преступника, выполняя такие задания и миссии как заказные убийства, ограбление банка и другие.
Серия насчитывает двенадцать игр, не считая GTA: London 1969, которая является первым дополнением к Grand Theft Auto 1, и GTA: London 1961, которая является дополнением к GTA: London 1969 и вторым дополнением к GTA. Grand Theft Auto III и последующие игры серии стали хитами продаж, получили множество положительных отзывов и звание лучших игр года[1][2][3][4][5][6] по мнению различных изданий. К весне 2011 года продажи игр серии Grand Theft Auto по всему миру превысили 100 млн экземпляров[7].
Кроме того, игры серии GTA стали настолько популярными и прибыльными, что множество звёзд Голливуда с удовольствием озвучили персонажей игры. Ветераны боевиков — Майкл Мэдсен, Сэмюэл Л. Джексон, Джеймс Вудс, Джо Пантолиано, Фрэнк Винсент, Роберт Лоджиа и Рэй Лиотта — озвучивали персонажей первого плана. В играх присутствуют голоса других известных людей, таких как Эксл Роуз, Бёрт Рейнольдс, Крис Пенн, Дэнни Трехо, Дэвид Кросс, Дебби Хэрри, Деннис Хоппер, Фэйзен Лав, Гэри Бьюзи, Ice-T, Дженна Джеймсон, Льюис Газмен, Мисс Клео, Филип Майкл Томас, Роберт Дэви, Шон Райдер, Том Сайзмор, Вильям Фихтнер, Майкл Рапапорт, Лоуренс Тейлор, Карл Лагерфельд, Дэнни Дайер, Guru и The Game.](https://sun9-79.userapi.com/impf/c11163/g28501754/d_03b0baa7.jpg?quality=96&as=32x32,48x48,72x72&sign=1d8a19b2bfd4d383e305c4bf3eb0df70&u=XFOoD97iG37sAJcTTqd4sP_sjTJhw5v5aGAbt3l82U4&cs=480x480 "гта. Grand Theft Auto (GTA; рус. Угон с отягчающими обстоятельствами( американский юридический термин)[источник не указан 17 дней], иногда неверно переводится как «Великий автоугонщик») — серия мультиплатформенных компьютерных игр, созданных и разрабатываемых главным образом шотландской компанией-разработчиком Rockstar North (бывшая DMA Design). Изданием игр занимается компания Rockstar Games. Первая игра серии вышла в 1997 году. В этих играх игрок должен почувствовать себя в роли преступника, выполняя такие задания и миссии как заказные убийства, ограбление банка и другие.
Серия насчитывает двенадцать игр, не считая GTA: London 1969, которая является первым дополнением к Grand Theft Auto 1, и GTA: London 1961, которая является дополнением к GTA: London 1969 и вторым дополнением к GTA. Grand Theft Auto III и последующие игры серии стали хитами продаж, получили множество положительных отзывов и звание лучших игр года[1][2][3][4][5][6] по мнению различных изданий. К весне 2011 года продажи игр серии Grand Theft Auto по всему миру превысили 100 млн экземпляров[7].
Кроме того, игры серии GTA стали настолько популярными и прибыльными, что множество звёзд Голливуда с удовольствием озвучили персонажей игры. Ветераны боевиков — Майкл Мэдсен, Сэмюэл Л. Джексон, Джеймс Вудс, Джо Пантолиано, Фрэнк Винсент, Роберт Лоджиа и Рэй Лиотта — озвучивали персонажей первого плана. В играх присутствуют голоса других известных людей, таких как Эксл Роуз, Бёрт Рейнольдс, Крис Пенн, Дэнни Трехо, Дэвид Кросс, Дебби Хэрри, Деннис Хоппер, Фэйзен Лав, Гэри Бьюзи, Ice-T, Дженна Джеймсон, Льюис Газмен, Мисс Клео, Филип Майкл Томас, Роберт Дэви, Шон Райдер, Том Сайзмор, Вильям Фихтнер, Майкл Рапапорт, Лоуренс Тейлор, Карл Лагерфельд, Дэнни Дайер, Guru и The Game.")
![Carl Orff (Карл Орфф). Карл Орф (нем. Carl Orff, настоящее имя Карл Генрих Мария, Karl Heinrich Maria; 10 июля 1895, Мюнхен — 29 марта 1982, там же) — немецкий композитор, наиболее известен кантатой «Carmina Burana» (1937). Являясь крупным композитором XX века, он также сделал большой вклад в области музыкального образования.
Орф родился в Мюнхене и происходил из баварской семьи, которая принимала большое участие в делах немецкой армии. Полковой оркестр его отца, по всей видимости, часто играл произведения молодого Орфа.
Орф научился играть на пианино в 5 лет. В возрасте девяти лет он уже писал длинные и короткие музыкальные отрывки для своего собственного кукольного театра.
В 1912—1914 годах Орф обучался в Мюнхенской музыкальной академии. В 1914 он продолжил обучение у Германа Зильчера. В 1916 он работал капельмейстером в Мюнхенском камерном театре. В 1917 во время Первой мировой войны он отправился на добровольную службу в армию в Первый Баварский Полевой Артиллерийский полк. В 1918 году его пригласили на должность капельмейстера в Национальный Театр в Мангейме под руководством Вильгельма Фуртвенглера, а затем он стал работать в Дворцовом Театре Великого Герцогства Дармштадта.
В 1920 году Орф женился на Алисе Зольшер (Alice Solscher), через год родился его единственный ребёнок, дочь Годела, а в 1925 году он развёлся с Алисой.?
В 1923 году он познакомился с Доротеей Гюнтер и в 1924 совместно с ней создал школу гимнастики, музыки и танца («Гюнтершуле» [Günther-Schule]) в Мюнхене. С 1925 года и до конца своей жизни Орф являлся главой отделения в этой школе, где работал с начинающими музыкантами. Имея постоянный контакт с детьми, он разработал свою теорию музыкального образования.
Несмотря на то, что связь Орфа (или её отсутствие) с нацистской партией не была установлена, его «Carmina Burana» была весьма популярна в нацистской Германии после её премьеры во Франкфурте в 1937 году, исполнялась множество раз (хотя нацистские критики называли её «дегенеративной» — «entartet» — намекая на связь с возникшей в то же время печально известной выставкой «Дегенеративное искусство»). Нужно отметить, что Орф был единственным из нескольких немецких композиторов во время нацистского режима, кто отреагировал на официальный призыв написать новую музыку для пьесы Шекспира «Сон в летнюю ночь», после того как музыка Феликса Мендельсона была запрещена — остальные отказались принимать в этом участие. Но опять же, Орф работал над музыкой для этой пьесы в 1917 и 1927 годах, задолго до пришествия нацистского правительства.
Могила Карла Орфа в АндексеОрф был близким другом Курта Хубера, одного из основателей движения сопротивления «Die Weiße Rose» («Белая роза»), приговоренного к смерти Народной судебной палатой и казнённым нацистами в 1943 году. После Второй мировой войны Орф заявил, что он был участником движения и был сам вовлечен в сопротивление, но нет никаких доказательств, кроме его собственных слов, и различные источники спорят насчет этого заявления (например, [1]). Мотив кажется ясен: заявление Орфа было принято американскими денацификационными властями, позволив ему продолжать заниматься композиторством.
Орф похоронен в церкви, построенной в стиле барокко, пивоваренного бенедиктского монастыря Андекского аббатства на юге Мюнхена.](https://sun9-64.userapi.com/impf/c895/g9508696/b_27afdf3a.jpg?quality=96&as=32x32,48x48,72x72&sign=272b8ce0abc758306adccabb96a23d48&u=ZKFPpdokxVbPj5LZLKYl4bgkzMf5UZdyar_Y3Oqv_oQ&cs=480x480 "Carl Orff (Карл Орфф). Карл Орф (нем. Carl Orff, настоящее имя Карл Генрих Мария, Karl Heinrich Maria; 10 июля 1895, Мюнхен — 29 марта 1982, там же) — немецкий композитор, наиболее известен кантатой «Carmina Burana» (1937). Являясь крупным композитором XX века, он также сделал большой вклад в области музыкального образования.
Орф родился в Мюнхене и происходил из баварской семьи, которая принимала большое участие в делах немецкой армии. Полковой оркестр его отца, по всей видимости, часто играл произведения молодого Орфа.
Орф научился играть на пианино в 5 лет. В возрасте девяти лет он уже писал длинные и короткие музыкальные отрывки для своего собственного кукольного театра.
В 1912—1914 годах Орф обучался в Мюнхенской музыкальной академии. В 1914 он продолжил обучение у Германа Зильчера. В 1916 он работал капельмейстером в Мюнхенском камерном театре. В 1917 во время Первой мировой войны он отправился на добровольную службу в армию в Первый Баварский Полевой Артиллерийский полк. В 1918 году его пригласили на должность капельмейстера в Национальный Театр в Мангейме под руководством Вильгельма Фуртвенглера, а затем он стал работать в Дворцовом Театре Великого Герцогства Дармштадта.
В 1920 году Орф женился на Алисе Зольшер (Alice Solscher), через год родился его единственный ребёнок, дочь Годела, а в 1925 году он развёлся с Алисой.?
В 1923 году он познакомился с Доротеей Гюнтер и в 1924 совместно с ней создал школу гимнастики, музыки и танца («Гюнтершуле» [Günther-Schule]) в Мюнхене. С 1925 года и до конца своей жизни Орф являлся главой отделения в этой школе, где работал с начинающими музыкантами. Имея постоянный контакт с детьми, он разработал свою теорию музыкального образования.
Несмотря на то, что связь Орфа (или её отсутствие) с нацистской партией не была установлена, его «Carmina Burana» была весьма популярна в нацистской Германии после её премьеры во Франкфурте в 1937 году, исполнялась множество раз (хотя нацистские критики называли её «дегенеративной» — «entartet» — намекая на связь с возникшей в то же время печально известной выставкой «Дегенеративное искусство»). Нужно отметить, что Орф был единственным из нескольких немецких композиторов во время нацистского режима, кто отреагировал на официальный призыв написать новую музыку для пьесы Шекспира «Сон в летнюю ночь», после того как музыка Феликса Мендельсона была запрещена — остальные отказались принимать в этом участие. Но опять же, Орф работал над музыкой для этой пьесы в 1917 и 1927 годах, задолго до пришествия нацистского правительства.
Могила Карла Орфа в АндексеОрф был близким другом Курта Хубера, одного из основателей движения сопротивления «Die Weiße Rose» («Белая роза»), приговоренного к смерти Народной судебной палатой и казнённым нацистами в 1943 году. После Второй мировой войны Орф заявил, что он был участником движения и был сам вовлечен в сопротивление, но нет никаких доказательств, кроме его собственных слов, и различные источники спорят насчет этого заявления (например, [1]). Мотив кажется ясен: заявление Орфа было принято американскими денацификационными властями, позволив ему продолжать заниматься композиторством.
Орф похоронен в церкви, построенной в стиле барокко, пивоваренного бенедиктского монастыря Андекского аббатства на юге Мюнхена.")