Описание
Про село :Ку́пчинці — село Козівського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на сході району.
Засновану 1870.Населення становить близько 1 244 особи.
Телефонний код +380 3547.......
Географічні координати 49°26′54″ пн. ш. 25°21′21″ сх. д. (G)Координати: 49°26′54″ пн. ш. 25°21′21″ сх. д. (G)
Середня висота
над рівнем моря 344 м[1]
Водойми Стрипа.
Відстань до районного центру 25 км.
Найближча залізнична станція Денисів-Купчинці.
Відстань до залізничної станції 2 км.
ІСТОРІЯ:Поблизу Купчинців виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.
12 ст. на місці Купчинців було містечко Бродилів, яке зруйнувала монголо-татарська орда.
Перша писемна згадка — 1312. 1564 Купчинці згадане вже як місто.
1648—1649 містечко разом із замком зазнало значних руйнувань. Поблизу села 30 серпня 1650 Іван Богун розбив польське військо гетьмана Калиновського. 2 травня 1651 року біля села відбулася невелика сутичка між козацькими та польськими військами[2]. У листопаді 1672 німецький мандрівник Ульріх фон Вердум відвідав Купчинці і залишив його опис. [3]
За часів австрійського панування Купчинці втратили статус містечка.
Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Січ», «Сільський господар», «Союз українок» та інші товариства, Братство тверезості.
Пам'ятки :Є церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1899, кам'яна), капличка (1991, кам'яна).
Споруджено братську могилу воїнам РА (1944), пам'ятники І. Франку (1970, скульптор І. Гончаров), воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), П. Думці (1994, скульптор І. Мулярчук), встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, заснування Братства тверезості (1878), насипана символічна могила Борцям за волю України (1991).
Назва с. Купчинці походить від слова «купець»[Джерело?]. За давніми переказами[Джерело?] на цій території довший період перебували купці, які запам’ятались жителям.
Соціальна сфера:Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв’язку, торгівельний заклад.
Персоналії : У Купчинцях народилися:
поети, громадські діячі П. Думка, В. Криса,
краєзнавець, поет-сатирик Мик. Косар,
поет, публіцист Мих. Косар,
культурно-освітні діячі Іван та Ілько Блажкевичі,
вчений-юрист Ілля Блажкевич,
бібліограф, фольклорист Б. Пастух,
художники П. Мороз, Д. Стецько,
актор Михайло Мазуркевич та ін.
Перебував І. Франко.
